Історія міжнародних симпозіумів гутного скла у Львові

Історія міжнародних симпозіумів гутного скла у Львові розпочалася 1989 р. завдяки ініціативі одного з піонерів міжнародного студійного руху на постсоціалістичному просторі А. Бокотея. Симпозіуми відбуваються у Львові кожні три роки. Художники, учасники симпозіуму, мають змогу працювати біля гутних печей з бригадою висококваліфікованих майстрів-гутників. За результатами роботи відбувається виставка, а експоновані твори залишаються в дарунок місту. Участь у міжнародних симпозіумах гутного скла взяли понад 250 художників з 32-х країн. Унікальна колекція зібраних композицій налічує понад 350 одиниць і зберігається у фондах Національного музею у Львові ім. Андрея Шептицького та Музею скла і є віддзеркаленням сучасного стану світового склярства. Метою організаторів є створення музею скла з постійно діючою експозицією, а відтак — можливість експонувати у майбутньому повну колекцію результатів симпозіумів.

У світі функціонує лише кілька музеїв скла, у фондах яких збезігаються роботи таких відомих художників як Е. Ейш, Т. Зельнер (Німеччина), Е. Лейбовіц (Бельгія), І. Шугаєк (Чехія), М. Ліпофський, С. Рольф Пауел, М. Роджерс, М. Екстранд (США), Е. ван Дійк (Нідерланди), Н. Морен, Я. Зорічак (Франція), Ф. Ібрагімов, Л. Савельєва (Росія), М. Меррікалліо (Фінляндія), К. Накада (Японія) та багато інших. Проте колекція жодного з цих музеїв не була сформована з авторських творів, виконаних у одному місці під час мистецьких форумів. Це, на перший погляд, може не мати суттєвого значення для культурної вартості музейної колекції, але слід передусім враховувати специфіку самого процесу виконання авторських композицій гутним способом.